лоботомия — це одна з найбільш суперечливих медичних процедур в історії. Вона залишила слід у медицині та суспільстві, про який досі сперечаються. Хоча сьогодні така операція вважається варварською, раніше вона вважалася революційною. У цій статті ми детально розглянемо, що таке лоботомия, як вона виникла, чому її застосовували і які наслідки вона мала.
Що таке лоботомия?
лоботомия — це хірургічна процедура, яка полягала у перерізанні або руйнуванні частин префронтальної кори головного мозку. Зазвичай її виконували для лікування психічних розладів, таких як шизофренія, депресія або маніакальні стани. На той час вважалося, що лоботомия допомагає пацієнтам заспокоїтися і краще пристосуватися до життя. Однак метод мав і серйозні побічні ефекти, про які ми поговоримо далі.
Історія виникнення лоботомії

Історія лоботомії почалася у 1930-х роках. Португальський невролог Егаш Моніш став першопрохідцем у цій галузі. Він розробив метод префронтальної лейкотомії, який пізніше отримав назву лоботомії. Через деякий час метод поширився у США завдяки Волтеру Фріману. Важливо зазначити, що спочатку лоботомію сприймали з ентузіазмом, адже варіантів лікування психічних захворювань тоді було небагато.
Як проводилася лоботомия?
Процедура лоботомії виглядала досить моторошно. Лікарі вводили інструмент, схожий на крижаний шило, під повіку пацієнта і проштовхували його через тонку кістку черепа. Потім вони розрізали нервові волокна між лобовою корою і глибшими структурами мозку. Уявіть собі, що це все робили без особливої стерильності чи належного знеболення. Проте тодішні лікарі щиро вірили, що вони допомагають людям.
Чому лоботомия стала популярною?
На той час лікування психічних хвороб залишало бажати кращого. Ізоляція у психіатричних лікарнях часто була єдиною альтернативою. Тому лоботомия виглядала як рятівна соломинка. Багато лікарів прагнули застосувати новий метод якомога швидше. Деякі навіть влаштовували масові операції. Зокрема, Волтер Фріман проводив “лоботомічні тури”, під час яких оперував десятки пацієнтів за один день.
Які були наслідки лоботомії?
Наслідки лоботомії були неоднозначними. Частина пацієнтів дійсно ставала спокійнішою. Проте більшість зазнавала серйозних змін особистості. Люди втрачали емоції, ініціативу і здатність самостійно приймати рішення. Деякі хворі перетворювалися на фактично “живі рослини”. Інколи траплялися й смертельні випадки через ускладнення під час операції.
Критика і занепад лоботомії
Уже в середині XX століття почали з’являтися ефективніші й гуманніші методи лікування. Поява антипсихотичних препаратів дала змогу контролювати психічні розлади без потреби в хірургічних втручаннях. Лоботомію почали масово критикувати за її жорстокість і непередбачувані наслідки. До 1970-х років у більшості країн її заборонили або суттєво обмежили.
Відомі жертви лоботомії

Одним із найвідоміших випадків є історія Розмарі Кеннеді, сестри президента США Джона Кеннеді. Після невдалої лоботомії вона залишилася із тяжкою інвалідністю на все життя. Такі випадки викликали обурення громадськості та змусили переглянути доцільність подібних операцій.
Сучасне ставлення до лоботомії
Сьогодні лоботомия вважається варварською і неприйнятною процедурою. Вона нагадує нам про важливість етичних стандартів у медицині. Хоча деякі форми нейрохірургії використовуються для лікування тяжких випадків депресії або епілепсії, вони ґрунтуються на сучасних технологіях і суворих протоколах безпеки.
лоботомия у мистецтві та культурі
лоботомия часто згадується в літературі, фільмах та музиці. Наприклад, фільм “Пролітаючи над гніздом зозулі” чудово ілюструє жахливі наслідки примусового хірургічного втручання. Така популярність у мистецтві свідчить про глибокий слід, який ця практика залишила у свідомості суспільства.
Уроки, які дала нам лоботомия
Історія лоботомії навчила медицину кількох важливих речей. По-перше, потрібно завжди дотримуватися етичних норм. По-друге, будь-яке лікування має бути науково обґрунтованим. І нарешті, ніколи не можна нехтувати правами пацієнтів на гідність і самоповагу.
Читати далі: Рівні англійської – Повний гайд від A1 до C2
Часті запитання про лоботомію
лоботомия — це хірургічна процедура, що передбачає перерізання нервових волокон у префронтальній корі мозку для лікування психічних розладів.
Лоботомію вперше застосували в 1935 році португальський лікар Егаш Моніш.
лоботомия втратила популярність через появу ефективних ліків та через серйозні етичні і медичні проблеми, пов’язані з її застосуванням.
Пацієнти часто втрачали емоції, ініціативу, а інколи й здатність самостійно діяти або мислити.
Сьогодні класичну лоботомію не використовують. Замість цього застосовуються сучасні нейрохірургічні методи для лікування складних психічних розладів.