ЗУ про відпустки — це закон, який регулює право кожного працівника на відпочинок. Його повна назва — Закон України “Про відпустки”. Цей документ визначає, які саме відпустки бувають, скільки днів вони тривають, кому і коли їх надають.
Важливо розуміти цей закон, адже він захищає інтереси як працівників, так і роботодавців. У статті ви знайдете все, що потрібно знати про ЗУ про відпустки у 2025 році — просто, зрозуміло і з прикладами.
Що таке ЗУ про відпустки?
ЗУ про відпустки — це закон, який встановлює порядок, умови, види та тривалість відпусток для громадян, які працюють на території України. Він прийнятий у 1996 році, але регулярно оновлюється.
Перш за все, слід зазначити, що відпустка — це не просто дозвіл на відпочинок. Це гарантоване законом право. ЗУ про відпустки регулює це право, щоб працівник міг відновити сили, а роботодавець — правильно організувати робочий процес.
Види відпусток згідно із ЗУ про відпустки

У законі передбачено кілька видів відпусток. Кожна з них має свої правила, тривалість і мету. Давайте розглянемо основні категорії.
Основна щорічна відпустка
Це найпоширеніший тип. За ЗУ про відпусткии, кожен працівник має право на 24 календарні дні основної відпустки щороку. Якщо працівник працює у шкідливих умовах або має стаж понад 10 років, відпустка може бути довшою.
Кожен рік роботи дає це право. Тому, навіть якщо ви працюєте неповний рік, вам все одно належить частина відпустки пропорційно до відпрацьованого часу.
Додаткові відпустки
ЗУ про відпусткии передбачає також додаткові відпустки. Їх можуть надавати за:
- шкідливі умови праці;
- особливий характер роботи (наприклад, нічна зміна);
- ненормований робочий день.
Додаткова відпустка може тривати від 7 до 14 днів, залежно від умов.
Відпустка у зв’язку з навчанням
ЗУ про відпусткии передбачає право на навчальну відпустку. Вона надається працівникам, які поєднують роботу з навчанням у ВНЗ або закладах профтехосвіти.
Такі відпустки оплачуються або не оплачуються — залежно від того, чи є навчання основною формою підготовки, чи це друга освіта. Наприклад, при складанні сесії працівник може отримати 10-20 днів оплачуваної відпустки.
Соціальні відпустки в контексті ЗУ про відпусткии
Цей тип охоплює відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустку по догляду за дитиною до трьох або шести років.
Жінка має право на 126 календарних днів оплачуваної відпустки (140 — у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей). А потім — на відпустку до трьох років із збереженням місця роботи.
Хто має право на щорічну відпустку?
Право на відпустку має кожен працівник після 6 місяців безперервної роботи. Але у деяких випадках працівник може скористатись відпусткою раніше:
- якщо працівниця вагітна;
- якщо працівник — неповнолітній;
- якщо це співробітник після демобілізації.
ЗУ про відпусткии захищає вразливі категорії працівників, тому надає їм переваги у використанні відпусток.
Оплата відпустки згідно із ЗУ про відпусткии

ЗУ про відпусткии передбачає обов’язкову оплату відпусткии не пізніше ніж за три дні до її початку. Сума розраховується на основі середньої зарплати за останні 12 місяців.
Затримка у виплаті — це порушення закону. У такому випадку працівник може звернутися до Держпраці або до суду для захисту своїх прав.
Особливості відпустки за власний рахунок
Кожен працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати до 15 календарних днів на рік. Але вона надається за згодою роботодавця.
У випадках, передбачених законом (наприклад, смерть родича, весілля, догляд за хворим членом сім’ї), така відпустка обов’язкова до надання.
Як оформити відпустку: порядок дій
Оформлення відпустки передбачає кілька простих кроків:
- Написати заяву не пізніше ніж за 14 днів.
- Отримати наказ керівника про надання відпустки.
- Отримати виплату за відпустку (не пізніше ніж за 3 дні до початку).
- Вчасно вийти на роботу після завершення відпустки.
Цей порядок є універсальним, і його слід дотримуватись завжди.
Зміни у ЗУ про відпусткии у 2025 році
У 2025 році було ухвалено кілька важливих змін, що стосуються мобілізованих працівників та електронного обліку. Зокрема:
- працівники, які були мобілізовані, мають право на збереження місця;
- роботодавці зобов’язані вести електронні графіки відпусток;
- при звільненні працівник отримує компенсацію за невикористані дні.
Ці оновлення спрямовані на цифровізацію кадрових процесів і кращий захист прав працівників.
Типові порушення і як їх уникнути
Попри чіткі норми ЗУ про відпустки, порушення трапляються. Найчастіші:
- не надають відпустку вчасно;
- не оплачують її;
- змушують писати заяву «за власний рахунок»;
- не дають компенсації при звільненні.
Усі ці випадки — пряме порушення закону. Якщо ви зіткнулись із таким — зверніться до Держпраці або юриста.
Як захистити свої права на відпустку
Щоб захистити себе, потрібно:
- знати ЗУ про відпусткии;
- вимагати письмового оформлення;
- фіксувати факти порушень;
- звертатись до профспілки, Держпраці або суду.
Ваше право на відпустку — це не бонус, а норма. Не бійтеся його відстоювати.
Висновок
ЗУ про відпустки — один із найважливіших законів для кожного працівника. Він регулює, коли, скільки і як саме ми можемо відпочити від роботи. Якщо знати свої права, можна не лише зберегти здоров’я, але й уникнути конфліктів із роботодавцем.
Пам’ятайте: своєчасна відпустка — це не примха, а необхідність. Закон вас захищає, а ця стаття — ваша шпаргалка для розуміння всіх основ.
Читати далі: Закон України про запобігання корупції – що повинен знати кожен громадянин
Часті запитання: ЗУ про відпустки
Це Закон України, який визначає види, тривалість та порядок надання відпусток працівникам.
Щорічна основна — 24 дні. Додаткові — за умовами праці, до 14 днів.
Так, у виняткових випадках — наприклад, при вагітності чи для неповнолітніх.
Не пізніше ніж за 3 дні до її початку.
Зверніться до Держпраці, профспілки або юриста. Це порушення ЗУ про відпусткии.